• Аварійно-диспетчерська служба:
    3-49-20, 3-49-40, 0673116766
  • вул. Тімірязєва, 123, м. Кам'янець-Подільський
  • Абонентський відділ:
    5-11-01, 3-86-71, 068-938-61-57
  • Сервісний центр по роботі з приладами обліку:
    3-64-20, 067-311-67-63, 067-405-23-01
  • ДП "Тепловода" 3-25-92
  • https://www.facebook.com/kp.mtve.kamianets/

Історія

КП «Міськтепловоденергія» – одне з найбільших та найпродуктивніших підприємств Кам’янця-Подільського, яке цілодобово забезпечує стотисячне місто опаленням, холодною, гарячою водою, приймає та біологічно очищує стоки. Формально підприємство існує з жовтня 2009 року, втім історія його розвитку вже давно переступила позначку в століття.

Від «Водопроводу» до «Водоканалу»

Особливою ланкою роботи КП «Міськтепловоденергія» є водопостачання міста, яке забезпечується силами Дністровського водогону. Окрім цього, на території міста та району діє 19 артезіанських свердловин, що обладнані насосними станціями та комплексом очисних споруд.

Історія цього напрямку роботи підприємства сягає 1912 року, коли в Кам’янці-Подільському розпочалося будівництво міського водогону, який мав забезпечити питною водою і Старе місто, і Новий план. Через початок Першої світової війни робота з прокладання мереж припинилася, втім вже незадовго відновилися з новими планами.

1930-1931 р. в місті збудовано магістраль, яка пересікала Польські фільварки. А в плани на 1932 р. закладено забезпечення водою центральної частини Кам’янця та спорудження ще однієї артезіанської щілини.

На кінець 1935 р. кам’янчани вже мали можливість отримувати воду з міського водогону.

15 травня 1936 року в експлуатацію введено насосну станцію №2. Цього ж 1936 року для міста виготовлено проект каналізації, за яким планувалося побудувати парний емшер, дві дільниці намулових майданчиків, 3 км головного колектора та каналізаційні мережі.

У роки Німецько-радянської війни (1941-1944) Кам’янець-Подільський міський водопровід тимчасово припинив свою діяльність і відновив роботу з 26 березня 1944 р.

1 листопада 1951 р. водопровід перейменовано на Кам’янець-Подільський міський водоканал. 1954 року збудовано Смотрицький водозабір з насосною станцією другого підйому, а 1957 р. запущено Біланівські свердловини.
Незабаром знайшли воду на околиці с. Мукша-Китайгородська, біля р. Мукша, де також почали будувати водопровідний комплекс. Роботи тривали 2 роки і 1971 року комплекс почав діяти.

Визначною подією для розвитку водопостачання Кам’янця-Подільського стало будівництво цементного заводу. Для забезпечення підприємства технічною водою, а міста чистою питною водою 1966 року розпочинається розробка проекту будівництво Дністровського водогону. Будівництво розпочалося 1969 року і у жовтні 1973 року технічна вода почала подаватися на підприємства міста.

12 вересня 1976 року запущено другу гілку Дністровського водогону в с. Цвіклівці. Аналогів такого будівництва на той час в Україні не було. Проектна потужність Дністровського водогону становила 30 тис. кубометрів води на добу, а довжина водопроводу – майже 10 км. Його особливістю стало те, що водогін збудовано прямо в скелі на річкою, де вирубано шахту глибиною 30 м. Саме тут на даний час розміщена насосна станція першого підйому.

2001 року Кам’янець-Подільське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства реорганізоване в комунальне підприємство «Водоканал». Сьогодні воно існує як структурний підрозділ КП «Міськтепловоденергія», а місто цілодобово і майже без перебоїв отримує якісну питну воду.

Об'єднали котельні – забезпечили теплом

Історія теплопостачального підприємства, що з часом стало структурним підрозділом КП «Міськтепловоденергія», розпочалася 1970 року. Рішенням виконкому міської ради тоді було організовано «Підприємство об’єднаних котелень міста», яке впродовж перших трьох місяців роботи прийняло на баланс 39 котелень.

У наступні роки на баланс підприємства прийнято котельні лікарень, шкіл, навчальних закладів, інших установ та організацій. З 1973 року підприємство розпочало реконструкцію котелень для використання природного газу, а вже 1976 року майже всі вони були переведені на газ.

1976 року до підприємства приєднано районні котельні Чемерівців, Старої Ушиці, Жванця. Саме ж підприємство увійшло до складу «Хмельницькоблтепломережа» під назвою «Кам’янець-Подільський район тепловий мереж».

1990 року підприємство виходить зі складу «Хмельницькоблтепломережі» і стає самостійним державним підприємством.

З вересня 1999 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.98 №2074 до підприємства приєднано Кам’янець-Подільську ТЕЦ.

Рішенням четвертої сесії Кам’янець-Подільської міської ради від 20.08.2002 року №25 з метою стабілізації виробництва, економічного удосконалення, упорядкування тарифної системи та, враховуючи єдиний напрямок роботи двох комунальних підприємств міста, у якості експерименту, було об’єднано «Кам’янець-Подільськтеплокомуненерго» і КП «Водоканал» та утворено ЗАТ «Тепловоденергія».

23.09.2008 р. рішенням 35 сесії Кам’янець-Подільської міської ради створене комунальне підприємство «Міськтепловоденергія», а 16.10.2009 р. проведено його державну реєстрацію.

 

Станом на сьогодні теплом і гарячою водою місто забезпечують потужні джерела теплової енергії – новозбудована біо-ТЕС, 21 котельня, 23 центральних теплових пункти та квартальних блоки (ЦТП-11, КТЕБ-12), ІТП – 40, КГУ-7 одиниць.