Про «скарби», які добувають із каналізаційних мереж ми писали вже неодноразово. Не раз нагадували й про те, що унітаз – не смітник і призначений він лише для рідких продуктів життєдіяльності, а не для утилізації зіпсованих харчів, консервацій та гігієнічних засобів. Та, незважаючи на це, продовжуємо діставати з міських мереж водовідведення кілограми лахміття, ганчірок, вологих серветок, наповнювачів для туалетів домашніх улюбленців, дитячі памперси і жіночі прокладки…
І от, витягши все це із труб, доволі часто отримуємо не слова подяки, а обурення деяких споживачів з приводу того, що непотріб з каналізації наші працівники не заносять на смітник, а прибирати їх доводиться мешканцям. Тому сьогодні маємо до них зустрічні запитання.
Яким чином усе це опинилося в каналізації? Чому мешканці викинули його в унітаз, а не до сміттєвого відра? І чому прибирати це сміття мають не ті, хто його викинув, а працівники підприємства, завдання яких забезпечувати відведення стоків за допомогою каналізаційної мережі?
Якщо ви не змогли відповісти на всі ці запитання, то не дивуйтесь, що після очистки каналізації, добутий звідти бруд і мотлох залишиться поруч із люком. Бо ми також вже не знаємо, як же ще просити людей не бути св…ми і не викидати побутові відходи в каналізацію. Тож і залишаємо їм таке “наочне нагадування”.
Ну а прибирати знайдений в каналізації мотлох мають ті, хто полінувався донести його до сміттєвого відра. Або ж управлінські компанії, що відповідають за утримання прилеглої території будинків, мешканці яких, на жаль, забувають, де знаходиться смітник і як він виглядає.
